Юридичних перешкод для використання заморожених російських активів у розмірі £260 млрд немає, — Джейсон МакК’ю

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і його союзники повинні припинити зволікати щодо використання заморожених російських активів у розмірі £260 млрд для України, заявив відомий британський адвокат із прав людини та міжнародного правосуддя Джейсон МакК’ю у колонці для видання Independent. На думку МакК’ю, жодних юридичних перешкод для конфіскації немає – потрібна лише політична воля.

"Протягом багатьох років Захід намагався вирішити питання конфіскації €260 млрд російських державних активів, які були заморожені в ЄС, для допомоги Україні. З моральної точки зору це видається цілком очевидним кроком. Виклик полягає у тому, щоб узгодити те, що є очевидно правильним рішенням, із його юридичними та політичними наслідками", – вважає МакК’ю.

За його словами, з юридичної точки зору конфіскація не суперечить міжнародному праву, однак вона потребує обґрунтування через належну правову процедуру. З політичної точки зору, конфіскація кидає виклик світовому порядку, а також викликає побоювання щодо можливих дзеркальних заходів у відповідь. Джейсон МакК’ю зауважує, що британські лідери прагнуть досягти спільної мети, але замість цього губляться в бюрократичних лабіринтах. Це безсумнівно, викликає розчарування у президента України Зеленського, який спостерігає за нерішучістю уряду Стармера та його союзників у цьому питанні.

"Важливо називати речі своїми іменами: це політичне питання, а не юридичне. Юридичний "Рубікон" було перейдено давно. Законодавство США вже багато років дозволяє конфіскацію державних активів, якщо виконавча влада визнає країну "спонсором тероризму". Канада також застосовує цю практику. Чому ж цього не робимо ми? Цей підхід є ефективним і практичним, а отже, його варто взяти за зразок", – зазначає МакК’ю.

Досі головним аргументом на користь конфіскації було наголошення на її необхідності: Україна потребує цих коштів, щоб вижити. Без них Європа зіткнеться із ще більшими проблемами. Однак необхідно знайти рішення, яке нейтралізує політичні ризики.

На думку МакК’ю, впровадження пришвидшеного міжнародного судового процесу могло б забезпечити належну правову процедуру та зміцнити політичну волю для конфіскації. Програма Зеленського з міжнародної судової боротьби могла б ініціювати значні позови про відшкодування збитків – не лише проти Російської Федерації, а й проти приватного сектору російської військової машини. Активи останнього, вразливі до судових позовів за межами Росії, значно перевищують державні (€260 млрд): разом із замороженими $50 млрд, до них входять ще приблизно $500 млрд у вигляді прямих іноземних інвестицій, кредитів та депозитів за кордоном.

У таких справах стандартною практикою є використання потенційних майбутніх компенсацій для надання негайної фінансової допомоги. Стармер та його союзники могли б легко створити фонд, у якому країни-союзники, що володіють замороженими активами, надавали б Україні комерційні безрегресні кредити. За найкращими моделями, позови на суму £50 млрд могли б залучити безрегресний кредит у £35 млрд, який можна було б спрямувати на оборону України.

Такий підхід не лише створив би більш привабливий для внутрішньої аудиторії наратив, ніж просто надання допомоги без очікування повернення коштів, а й гарантував би кредиторам наявність забезпеченого активу, який можна використати як важіль тиску на Росію.