Al Jazeera: економічне зростання України створює проблеми для Польщі

Впродовж останніх років Польща переживала одну з найбільших хвиль імміграції в Європі. В 2018 році вона прийняла найбільше працівників з-за меж Євросоюзу, ніж будь-яка інша країна. Більшість з них приїхали з України.

Сьогодні тривога полягає в тому, що всі ці люди поїдуть додому або ж вирушать на заробітки в Німеччину, - пише Al Jazeera. Видання нагадує, що з 2014 року в Польщу приїхали майже два мільйона українців. Багато з них втекли від обвалу економіки й війни на Донбасі. Польський Національний банк підрахував, що на зусилля іммігрантів припадає 11% зростання ВВП країни. Українці зіграли важливу роль у заповненні прогалин на ринку праці в той час, коли Польща переживала найнижчий рівень безробіття за майже 30 років. Тепер з’явилися страхи, що ця хвиля може відступити.

З першого березня Німеччина ослабила свої імміграційні правила, щоб привабити кваліфікованих працівників з-за меж ЄС. Хоч інтерес до ФРН зростає, серйозні перешкоди для українських працівників можуть сповільнити їх притік. Польські фірми більше тривожаться через зростання економіки України, яке в 2019 році склало 3%, згідно з даними МВФ. Український рівень безробіття впав до 9,3%. Тож місцеві фірми шукають робочі руки.

«Вони зрештою починають відчувати скорочення ринку праці», - сказав експерт Польського економічного інституту Анджей Кубішяк.

В Україні за рік зарплати зросли на 16%, а інфляція сповільнилася до 4,1%. В результаті гривнева цінність зарплат у польських злотих стала меншою. Тож цікавіть до працевлаштування у Польщі, Чехії чи Росії ослабла, про що свідчить звіт українського Нацбанку за січень. Однак, експерти запевняють, що зміни не будуть різкими. Модель «сезонних працівників» у Польщі розвивається в той час, як багато українців переходять в сектори, де платять більше, а отже лишаються на довше.

З першого березня 2020 року Німеччина запровадила новий закон про імміграцію кваліфікованих працівників з-за меж ЄС, підвищивши страхи Польщі, що українці можуть переїхати далі на захід. Через скорочення пулу працівників й старіння населення Берлін зіштовхнувся з нестачею більш ніж мільйона людей на ринку праці. Щоб вирішити цю проблему, нові німецькі правила скасовують вимогу мати дипломат університету чи коледжу, а також розширює дозвіл на працевлаштування у більшій кількості секторів.

Польські працедавці бояться, що німецькі пропозиції можуть виявитися більш дохідними для українців. Нещодавно в опитуванні 70% з них сказали, що вищі зарплати стануть головним мотивом. Опитування EWL виявило, що третина українців, які живуть у Польщі, думають над тим, щоб поїхати в Німеччину. Більше того, в старших звітах польський Центральний банк підрахував, що до 2024 року 25% українських працівників можуть переїхати з Польщі в Німеччину. Однак, ці страхи можуть бути перебільшеними. Адже німецька схема працевлаштування іноземців вимагає підтвердження професійної кваліфікації й знання німецької мови на хорошому рівні. Цьому критерію відповідають лише 2,6% українців, які живуть у Польщі.

Тим часом на околицях Варшави працює новий завод електроніки Delphi Technologies, який виготовляє деталі для виробників автомобілів з усієї Європи. Після відкриття у вересні компанія шукала людей на приблизно тисячу вакансій. Здебільшого їх заповнили українці. Василь Присяжнюк працює змінами по 12 годин.

«Три роки тому в Україні не було роботи», - сказав він Al Jazeera. Він повернеться додому, коли умови покращаться. Зараз друзі вдома кажуть йому, що ситуація «ще не дуже стабільна». Трохи далі на заводській лінії Леся Коротченко зосереджено припаює деталі до панелі керування для гібридних автомобілів. Вона також приїхала в Польщу три роки тому, щоб працювати на м’ясокомбінаті. Але потім перейшла на роботу пакувальниці й, зрештою, отримала роботу з кращою зарплатою в автомобілебудуванні. Коротченко не поспішає їхати з Польщі.

«У порівнянні з Україною тут все краще», - каже вона, додаючи, що думає привезти свого сина в Польщу.

Тим часом, 35-річна Наталія Байдик з Полтави керує виробництвом паливних насосів. Низка факторів не дозволяють їй повернутися додому: По-перше, зарплати ще повинні вирости». По-друге, вона хоче, щоб соціальні послуги покращилися, а по-третє, щоб політична ситуація стала стабільною.

«Ми називаємо це економічною міграцією, тому що економічні винагороди – головний мотив для працівників покинути свою рідну країну», - пояснив голова компанії EWL Анджей Коркус.

Згідно з дослідженням EWL, вищі зарплати – ключова умова повернення додому для трьох чвертей українців, які працюють в Польщі. Багато з них також говорять про політичну й економічну стабільність, а також про боротьбу з корупцією (41%). Лише 10% зізналися, що ніщо не змусить їх повернутися в Україну. Але настрої відрізняються в різних секторах.

«Для багатьох програмістів їхати з України немає сенсу. Оскільки вони платять там лише 5% податків», - сказав Олег зі Львова, який працює на технологічну компанію у Варшаві.

«Я намагався запросити сюди кількох моїх українських друзів, але це фінансово невиправдано для них», - додав він.